ukr_lit

Твір видатної української письменниці Лесі Українки "Лісова пісня" відмінно показує трагедію занепаду людської душі, яка попросту зачерствіла у буденності та забула щастя юності.

Починається твір з опису краси пейзажу Волинських лісів. Також, тут ми зустрічаємо першого персонажа - "Той, що греблі рве". Ми спостерігаємо, як він посилає потерчат шукати Русалку, з якою він проводить діалог. З цього діалогу можемо зробити висновок, що "Той, що греблі рве" хоч і ревнивий, але все одно любить Русалку; хоч і Водяник не схвалює їхні стосунки, вважаючи, що "Нерідний він, хоч водяного роду. Зрадлива і лукава в нього вдача." Після цього "Той, що греблі рве" втікає з Русалкою, але Водяник наздоганяє їх і ставить дівчину "на домашній арешт". З цього прологу ми бачимо, що лісові створіння все одно люблять одне одного, хоч і не мають душі.

У першій дії нас нарешті знайомлять з головними героями - Лукашем і Мавкою. Починається ця дія з того, що на прогалину з лісу виходять Лукаш і дядько Лев, якого у лісі всі поважають за його чистоту душі та не підкупність. Лукаш починає грати на сопілці, і від цього прокидається Мавка. Лісовик познайомив її з хлопцем, але застеріг: "Не задивляйся ти на хлопців людських. Се лісовим дівчатам небезпечно..." Але вони все одно закохалися в один одного. І коли юнак хоче наточити соку с берези, Мавка перешкоджає йому; на мою думку, це дуже вплинуло на відношення Лукаша до природи та до дівчини. Після цього юнак каже, що його будуть женити, і від журби Мавки після цього повідомлення можна зрозуміти, що вона закохалася в хлопця.

Лукаш забирає дівчину в село до мами, яка вже зразу зненавиділа, бо це "відьомське кодло". Дядько Лев у відповідь каже, що "відьми живуть на селі, а не в лісі" - він все ще не загубив свого сумління. Після цього Мавку відправляють жати, де вона стає перед вибором, який на перший погляд здається незначним, але відіграє дуже важливу роль у творі - жати сіно і нашкодити своїй подрузі Русалці Польовій або відмовитися і посваритися зі сім'єю Лукаша. Вона не готова до цього вибору, тому вона врізає собі руку.

Взагалі, на мою думку, саме на цьому моменті можна помітити, що у відносинах молодої пари щось не так. Чому Лукаш не заступився за Мавку? Чи він так боявся матері, чи його лісова закоханість розвіялась?

Після цього, Лукаш починає жати та в'язати снопи разом з Килиною прям на очах у Мавки. Коли остання намагається сказати хлопцю, щоб ця молодиця не заходила в ліс, бо вона лукава, лиха, "хижа наче рись", юнак не розуміє її слів. Можливо, він вже закохався у Килину, і слова Мавки йому здалися просто спробами їх роз'єднати.

Лісова дівчина не витримує цього всього, повертається у ліс, одягає свої святкові шати та раптом зустрічає Марище, яке пропонує Мавці піти у забуття. Мавка бачить Лукаша, але він називає її страшною та іде засилатися до Килини. Це було останньою краплею Мавки, тому вона погоджується на пропозицію Марища.

Цей твір є популярним, і у кожного є своє пояснення того, чому Лукаш забув ту чарівну мить стосунків з Мавкою і пішов свататися до іншої прям у неї на очах. Хтось може сказати, що проблема у мамі Лукаша, яка не бажала навіть бачити Мавку у своєму домі. Але, на мою думку, та любов Лукаша була лише короткочасною закоханістю, яку дівчина розцінила як любов.